Навіщо дотримуватися посту і обмежувати себе? Як не перетворити піст на дієту? Головні правила постування для сімейних людей. Кому можна послабити тілесний піст? Як не впасти у фарисейство? Ознаки того, що ми проводимо піст правильно.

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує інтерв’ю Предстоятеля УПЦ, Митрополита Київського і всієї України Онуфрія для «Церковної православної газети».

Навіщо дотримуватися посту

– Ваше Блаженство, з історії Церкви відомо, що апостольські правила приписують дотримуватися Святої Чотиридесятниці. Чому Великий піст є таким важливим для християнина?

– Ми сприймаємо Великий піст як час особливо інтенсивної боротьби, духовного подвигу, через які християнин вчиться обмежувати себе і жертвувати собою заради Господа. Очищаючи свою душу, свої думки і почуття, кожен православний починає розуміти: без благодатної допомоги Божої ми не зможемо бути такими, якими нас хоче бачити Небесний Отець. А це, у свою чергу, приводить до смирення, щирої молитви та глибокого покаяння.

Піст був освячений Самим Господом Іісусом Христом: перед виходом на суспільне служіння Він протягом сорока днів постував, перебуваючи в пустелі. Також не варто забувати, що перша заповідь, яка була дана нашим прабатькам ще в раю, стосувалася посту: І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш (Бут. 2: 16–17). Ця заповідь повинна була навчити слухняності. Адже ніхто з нас не має в самому собі джерела життя. Ми створені Богом і живемо Його благодаттю. Церква, визначаючи необхідність посту, виховує слухняність Богу, допомагає стати духовно чистішими і кращими, щоб підготуватися до зустрічі свята Світлого Христового Воскресіння.

Як не перетворити піст на дієту

– Коли йдеться про Великий піст, світські ЗМІ і лікарі розповідають про його користь для здоров’я…

– Справді, багато хто постує, оскільки піклується про своє фізичне здоров’я. Недаремно лікарі називають Великий піст «масовим лікуванням народу». Адже багато хвороб виникають через черевоугодництво. Однак ще більше хвороб походить від нестриманості духовної, коли людина віддається ліні, заздрості, гордості, гніву… Важливо пам’ятати: сенс посту – в утриманні не тільки від скоромної їжі, а й від гріховних помислів і бажань. Необхідно, щоб постували всі наші чуття та члени – зір, слух, язик, руки і ноги, віддаляючись від усього пустого і непотрібного.

Щоб піст не перетворювався лише на лікувальне голодування, його необхідно поєднувати з молитвою, покаянням і причастям. Тільки так ми очищаємо своє серце і єднаємося з Господом Іісусом Христом, освячуючи і душу, і тіло. Святі отці кажуть, що піст і молитва – два духовні крила, які підносять людину до Бога. Піст і молитва, за словом Господа нашого Іісуса Христа, – сильна зброя християнина проти духів злоби піднебесної (див.: Мф. 17: 21).

Обмеження чи свобода?

– Чому багато хто не наважується накласти на себе сорокаденний піст? Чим це викликано?

– Таке небажання викликане найчастіше відсутністю досвіду. Ті, хто вже не один рік постують, добре знають: унаслідок обмеження від надмірності в їжі та віддалення від життєвої суєти відбувається очищення душі, наближення до Бога, наповнення серця духовною радістю. Ті, котрі такого досвіду не мають, повинні зробити зусилля, взяти на себе посильний піст, порадившись зі священиком. Тоді й для них відкриється цей духовний досвід, і наступні пости вони чекатимуть з радістю.

– Дивлячись на життя християн, у людей, які не вірують, часом виникають запитання: чому в Церкві стільки заборон та обмежень? Чи не є вони порушеннями свободи людини, і без того скутої складними життєвими обставинами?

– Про порушення свободи людини церковними приписами, зазвичай, говорять ті, хто не бажає розлучатися зі своїми гріховними звичками та схильностями, ті, хто є рабами гріха. А ті, хто хоче звільнитися від смертоносної дії гріха, мужньо підкоряють себе правилам Церкви, котрі ведуть до життя, оскільки вони розуміють, що заборони та обмеження в Церкві – це засоби досягнення справжньої свободи, свободи в Бозі, свободи, яка піднімає до того, щоб бути із Христом у Його Царстві.

Головні правила посту для сімейних людей

– Що б Ви порадили людям сімейним? Як правильно провести піст, з огляду на зайнятість на роботі та домашні клопоти?

– Під час посту потрібно більш зосереджено готуватися до сповіді, причащатися частіше, ніж зазвичай. Важливо визначити: що найбільше заважає йти до Бога, від чого необхідно позбутися і до чого докласти свої духовні зусилля. За благословенням духівника потрібно визначити необхідну міру посту для дорослих членів сім’ї і для дітей. Важливо врахувати: піст повинен бути під силу, він покликаний дарувати радість, а не бути предметом суперечок і невдоволення. Якщо один із подружжя ще не прийшов до розуміння необхідності постувати, то другий повинен постувати так, щоб не дратувати свою половинку докорами чи похмурим виглядом. Правильний піст здійснюється в терпінні, любові та смиренності. Тоді стосунки між подружжям, батьками й дітьми стають міцнішими і теплішими. Цьому сприяють спільні участі у великопісних богослужіннях і сімейне великопісне молитовне правило. Ніщо так не об’єднує як спільна молитва. Звичайно ж, при цьому потрібно враховувати сили кожного, не накладати «непосильних тягарів» на тих, хто слабший.

– Що можна включити в сімейне великопісне правило?

– Насамперед, потрібно читати Євангеліє і Псалтир, молитися про дарування миру нашій країні. Тим, хто не може бути присутнім на читанні Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, добре було б увечері (в належні дні) читати його у сімейному колі. Також треба знайти час для спільного читання євангельських тлумачень, творів святих отців і житій святих. Ще раз хочу підкреслити: спільна сімейна молитва піднімає стосунки між членами сім’ї на новий, більш високий духовний рівень.

Не впасти у фарисейство

– Як під час посту не впасти у фарисейство?

– Ще у Своєму земному житті Христос застерігав учнів від закваски фарисейської (Лк. 12: 1). Це важливо пам’ятати і під час посту. Утримання в їжі, якому ми часто приділяємо найбільше уваги, – усього лише засіб для досягнення головної мети – зміни, очищення, зцілення душі та наближення до Бога. Якщо тільки зовні постуємо, а в серці панує роздратування, осуд, вихваляння, заздрість тощо, тоді ми – фарисеї і лицеміри. Такий пост духовної користі не приносить. До тілесного посту необхідно приєднати молитву, покаяння, участь у Богослужіннях і Таїнствах Церковних, співчутливе ставлення до потреб своїх близьких. Такий піст буде корисним і спасительним.

Послаблення у піст

– Кому дозволяється послаблювати свій тілесний піст?

– Піст послаблюється для хворих, дітей, вагітних, матерів-годувальниць, а також для тих, хто займається важкою фізичною працею. Ті, хто не може дотримуватися належної міри посту в їжі (через певні обставини), повинні порадитися з духівником і лікарем. Потрібно виходити з того, що піст спрямований на смирення плоті, але не на умертвіння її, на позбавлення від пристрастей та гріхів, але не від дару життя.

Провести піст з максимальною користю

– Великий піст, незважаючи на свою протяжність, минає досить швидко. Наближаючись до Великодня, зазвичай розумієш: провів час не так як хотілося, не все було виконано, що заплановано…

– У кількісному вимірі Великий піст – духовна десятина від річного кола нашого життя. Це наша жертва Богові. Час посту потрібно присвятити Господу, відкласти в сторону все, крім найнеобхідніших життєвих справ. Треба часто причащатися, постійно стежити за своєю душею, озброюватися проти власних пристрастей.

Ми повинні щодня випробовувати свою совість і відзначати, що зроблено сьогодні, що має бути зроблено завтра, в чому вдалося виправитися. Духовна робота – щоденна праця, яку не можна відкладати «на потім». Інакше користь буде незначною. А почуття невдоволення собою, своїм подвигом – це краще і правильніше, ніж почуття самовдоволеності.

– Що ще можна додати нам до великопісних подвигів, щоб наш піст був більш досконалим?

– Служіння ближньому. Час посту – це ще час милосердя і допомоги тим, кому погано. Озирніться навколо: серед рідних, сусідів і співробітників знайдете тих, котрі потребують розрадливого слова і співчуття. Будьте уважними до тих, кого посилає вам Господь, виявляйте своє милосердя.

Пам’ятайте, що ми покликані змінитися і преобразитися. Великий піст – своєрідний камертон для настроювання душі на духовний лад. І цей настрій нам потрібно зберігати якомога довше і після завершення Святої Чотиридесятниці.

Записав
протоієрей Владислав Софійчук