Архив за день: 08.04.2018

СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ. ПАСХА

Воскресение Христово08 квітня у храмі святої великомучениці Параскеви була звершене всенічне богослужіння, яке складається з полунощниці, хресного ходу, утрені, пасхальних часів та Божественної Літургії святого Іоанна Златоустого на честь свята свят і торжества із торжеств- Христового Воскресіння. 

На утрені традиційно було оголошене послання святителя Іоанна Златоустого.

За богослужінням була піднесена уклінна молитва Господу Вседержителю за мир на землі України. Чисельні віряни цього дня стали Причасниками Святих Христових Таїн, причастившись Тіла і Крові Христових.

Після заамвонної молитви був освячений  артос та відбулося освячення пасхальних кошиків.

СЛОВО ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СВЯТОГО ОТЦЯ НАШОГО ІОАННА ЗЛАТОУСТОГО У СВЯТУ І ВЕЛИКУ НЕДІЛЮ ПАСХИ

Якщо хто благочестивий та боголюбивий, нехай насолодиться цим добрим та світлим торжеством. Якщо хто є рабом благорозумним, нехай увійде, радіючи, в радість Господа свого. Якщо хто потрудився постуючи, нехай прийме нині динарій. Якщо хто з першої години працював, нехай прийме сьогодні справедливу плату. Якщо хто після третьої години прийшов, нехай святкує дякуючи. Якщо хто після шостої години встиг прийти, нехай ні в чому не сумнівається, бо нічого не втрачає. Якщо хтось аж до дев’ятої години забарився, нехай приступить без сумніву і без остраху. Якщо хтось лише об одинадцятій годині встиг прийти, [то й він] нехай не боїться затримки: адже Щедрим є Владика, Який приймає останнього, як і першого; дає спочинок тому, хто прийшов об одинадцятій годині, так само як і тому, хто від першої години трудився; і останнього милує і першому догоджає; і тому дає, і цього обдаровує; і справи приймає, і намір вітає; і дію цінує, і готовність хвалить.

Отож увійдіть всі в радість Господа нашого, і перші й останні нагороду прийміть. Багаті та вбогі, разом радійте. Здержливі та ліниві, день [цей] вшануйте. Хто постував і хто не постував, возвеселіться нині. Трапеза наповнена, насолодіться всі. Тілець вгодований, тож ніхто нехай не піде голодний. Всі насолодіться бенкетом віри. Всі насолодіться багатством благості. Нехай ніхто не ридає через [свою] убогість, бо явилося спільне царство. Нехай ніхто не плаче за свої провини, бо прощення від гроба засяяло. Нехай ніхто не боїться смерті, бо звільнила нас Спасителева смерть. Приборкав її Той, Хто нею був держимий. Полонив пекло Той, Хто зійшов до пекла. Засмутив пекло, яке вкусило Плоті Його.

І це провіщаючи, Ісайя вигукнув: пеклу стало гірко, – каже він, – коли зустріло воно Тебе долу. [Пекло] Засмутилося, тому що упразднилося. Засмутилося, бо стало осміяним. Засмутилося, бо умертвилося. Засмутилося, бо зруйнувалося. Засмутилося, бо стало зв’язаним. Прийняло Тіло, і на Бога натрапило. Прийняло землю, але зустріло небо. Прийняло те, що бачило, і було поневолене тим, чого не бачило. Смерть! Де твоє жало? Пекло, де твоя перемога? Воскрес Христос, і ти повалене. Воскрес Христос, і впали демони. Воскрес Христос і радіють ангели. Воскрес Христос і життя торжествує. Воскрес Христос і немає жодного мертвого у гробі. Адже Христос, Який встав із мертвих, початком усопших став. Йому і слава і держава на віки віків. Амінь.

Фото:

Пасхальне послання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

Христос Воскрес!

Цими священними словами поздоровляю усіх Вас, боголюбиві Архипастирі і Пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, з найбільшим нашим християнським празником славного Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

Звершивши спасительний подвиг на землі, Спаситель світу, Господь наш Іісус Христос, через вольну смерть на Хресті, як Істинна Людина, душею Своєю зійшов у пекло, щоб подарувати радість спасіння тим, хто уже завершив своє земне мандрування і томився в холодній темряві аду, хто, страждаючи, чекав того благословенного дня, коли у світ прийде спасіння. І цей великий День настав.

В преісподню зійшов Христос як Людина, але з Ним зійшла і слава Божества, Яке навіки поєдналося з людською природою у Христі. Пекло не могло вистояти проти могутності Божественної слави, і сталося те, чого людство віками з нетерпінням чекало: Христос умертвив пекло “блистанием Своего Божества” (тропар воскресний, гл. 2). Всі одвіку померлі, хто жив на землі вірою у Христа грядущого, були виведені із пекла. Всі вони стали Небожителями. Вони знову, як колись Адам в Раю, стали жити в блаженстві і зі смиренною вдячністю насолоджуватись спілкуванням з Богом і ходінням перед Його Лицем. А для живущих на землі відкрилися двері Раю, і промені надії зігріли їх зледенілі серця.

Святі Жони-Мироносиці, які прийшли до Живоносного Гробу, щоб ароматами помазати пречисте Тіло свого Вчителя і Господа Іісуса, побачили Ангела в білій одежі. Мироносиці схвилювалися, побачивши Гроб порожнім, але Ангел заспокоїв їх і сказав: «Іісуса шукаєте… Розп’ятого; Він воскрес, Його немає тут. Ідіть і розкажіть про це Учням Його» (Мк. 16, 5–7).

Святі Мироносиці стали першими провісниками славного Воскресіння Христа. Потім святі Апостоли розійшлися з проповіддю про Воскреслого Христа, і великими трудами благовістя “во всю землю изыде вещание их, и в концы вселенныя глаголы их”. Радість славного Воскресіння Христового, як блискавка, осяяла землю, і людству стала відома благословенна і жадана істина, що у світлому Воскресінні Христа життя перемогло смерть. У Воскресінні Христовому людству подаровано самий великий скарб — скарб життя, життя, котре не є простим існуванням, яке людство проводило після свого гріхопадіння, а існуванням, наповненим радістю, щастям, миром і блаженством.

Господь, наш Творець і Создатель, Сам є Життя (Ін. 14, 6). По Своїй любові Бог створив нас, людей, щоби ми були сопричасниками Його Божества, щоби ми вічно пили від Нього, як від Священного Джерела, Божественну воду життя. І блаженна та людина, яка старанно оберігає себе від гріхів, яка мужньо підкоряє себе слову Божественної любові, тому що у такої людини очищається душа, людина звільняється від духовного бруду, який її принижує і відбирає від неї здатність насолоджуватись таким священним даром, як щастя. Та людина, яка іде до Воскреслого Христа і намагається жити по Його слову, не тільки сама наповнюється благодатною водою Божественного життя, але й стає, в міру своєї чистоти і досконалості, джерелом, що тече у вічне життя (Ін. 4, 14).

Сьогодні ми, дорогі брати і сестри, живемо у світі, який знає Христа, знає про Його преславне Воскресіння, але, на жаль, не у всіх нас зерно істини про Христове Воскресіння приносить спасительні плоди, тому що для цього треба мужньо і наполегливо обробляти землю свого серця і очищати від гріха. Деякі з нас або відкладають цей труд на пізніше, або зовсім не хочуть цього робити, не хочуть боротися проти особистого гріха. Ми не хочемо себе утруждати і примушувати відвертатись від неправди, від особистої гордині, яка нещадно нищить нас. Ми безвольно пливемо по течії знівеченого людською гординею мирського життя і намагаємось будувати своє щастя не на Заповідях Христових, а на своїх земних здобутках, успіхах і удачах, забуваючи про те, що на цьому щастя не збудуєш.

Якщо людина запанує над усім світом і заволодіє усіма скарбами його, то вона не буде щасливою, якщо душа її не буде очищена від гріхів. Людина не може бути щасливою, якщо вона не буде молитовно пити живу воду із Божественного Джерела життя.

Пам’ятаймо про це, дорогі брати і сестри, і будьмо уважними до свого спасіння. Нехай в нашому піклуванні про життя з Богом, про наше духовне щастя кожен наш день буде для нас, як останній. Кожен день, який дарує нам Господь, заставляймо себе наповнювати взаємним терпінням, любов’ю до Бога, Який є Джерелом нашого життя, і любов’ю до ближніх, які є носіями образа Божого. Молімося, щоб Господь простив усіх нас і благословив миром нашу Українську землю і всіх нас, хто живе на ній, і тоді ми будемо синами спасіння і вічного життя. Щастя не буде для нас лише рідким гостем нашої душі, воно буде нашим постійним благодатним духовним скарбом.

Ще раз поздоровляю усіх Вас, дорогі брати і сестри, зі світлим празником преславного Воскресіння Христового, з Великим Днем Христової Пасхи! Бажаю усім здоров’я, щастя, спасіння і Божого благословіння.
У ці священні дні ми приєднуємось до голосу повноти Святої Православної Церкви і разом співаємо: “О Пасха велия и священнейшая Христе! О Мудросте, и Слове Божий, и Сило! Подавай  нам истее Тебе причащатися в невечернем дни Царствия Твоего” і, повторюючи слова преподобного Симеона, ми взиваємо: Слава Тобі, Христе Боже, тому що Ти — наше Царство, Ти — Рай прекрасний, Ти — Божественний Чертог, Ти — Чаша з водою життя, Ти — наша утіха і радість, і Тобі від нас честь і поклоніння навіки. Амінь.

Воістину Христос Воскрес!

Смиренний Онуфрий,
Митрополит Київський і всієї України
Предстоятель Української Православної Церкви

Пасха Христова
2018 р.

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА КРИВОРІЗЬКОГО І НІКОПОЛЬСЬКОГО ЄФРЕМА.

PaskhaПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА КРИВОРІЗЬКОГО І НІКОПОЛЬСЬКОГО ЄФРЕМА.

О, Божественний, о, любий, о, пресолодкий
Твій голос! З нами неоманливо обіцяв бути
до кінця віку, Христе.
Тропар 9 пісні Пасхального канону

 

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Возлюблені у Господі отці, брати і сестри!

Торжество Воскресіння Христового, яке дивовижно об’єднує людей усіх часів у гімн святої надії та любові, – це благодатне уособлення Божественної правди, яка звершилась на землі. Це – велич неосяжної Божественної любові, яка охопила усі людські роди: мертві, живі і майбутні. Це – тріумф Нової Пасхи, у якій Сам Агнець Божий приноситься в жертву за спасіння роду людського, про що Він – Спаситель світу, у Своїй Первосвященицькій молитві говорить: «Отче Святий…за них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною… хай любов, якою Ти полюбив Мене, в них буде, і Я в них» (Ів. 17, 11 – 26).

Минулі віки були б подібні до урагану, смерчу, що на своєму шляху за тисячоліття нещадно стирав із лиця землі усе живе, і жалом смерті перетворював в один могильний хаос усе велике і мізерне, святе і грішне. Але ось, за гріхи світу на Голгофському Хресті відбулася Священнодія любові Божої – Розп’яття Сина Божого, невимовним подвигом Якого, як провіщав нам пророк Даниїл, «покритий був злочин, запечатані були гріхи і виправдані беззаконня, і приведена була правда вічна… і помазаний був Святий святих» (Дан. 9, 24), Який «одним приношенням назавжди зробив досконалими освячуваних» (Євр. 11, 14), утвердив надбання земного життя людини незабутньою печаткою правди Божої – Воскресінням.

Так милосердя Боже, в жертовній любові Сина Божого, увінчало людину перемогою життя над смертю, в таїнстві якої на всі віки визначена та благодатно осмислена ціна Богом дарованого нам життя, ціна добра та зла, ціна нашого союзу з Богом, освяченого Найсвятішою Кров’ю Агнця, ціною Якої Господь і приготував для всіх «Пасху Божу спасительну», в торжестві якої і радість, і вічний тріумф. Це – пір Божественний і священний, на якому «увесь світ видимий і невидимий», разом зі своїм Господом, об’єднаний у святу Божу Церкву, біля жертовника Якої, як на небі, так і на землі, горінням любові, яку розпалює і освячує Дух Святий, мертві і живі поєднуються у світлі взаємної радості, подяки і любові до Отця Небесного, Який закликав усіх на Пасхальну вечерю любові, щоб ті, хто вкусить від цієї благодатної трапези стали причасниками слави Єдинородного Сина Його і наслідниками Його Небесного царства. Пізнаючи таїнство Божественної любові і велич пасхальної радості, наш великий афонський подвижник, старець Силуан, говорить: «О, люди, творіння Боже, пізнайте Творця. Він любить нас. Пізнайте любов Христову, і живіть у мирі, і порадуйте цим Господа. Він милостиво чекає до Себе усіх… і любить нас, як дорогих дітей» (Старець Силуан, с. 150).

Своїм триденним Воскресінням Життєдавець Господь приєднав нас до усіх радощів і багатств раю та зробив наше життя здатним вмістити в себе Його Божественну правду і любов. Як улюблені чада Божі, які вдосталь отримали «благодать на благодать» (Ів. 1, 16), ми покликані не тільки вкушати від благодатної пасхальної трапези, але і взаємною любов’ю разом із Господом нашим розпинатися за благе стояння Його святої Церкви і Її завітне служіння примиренню, спасінню та освяченню людей у вічне насліддя Боже, непорушно зберігати «добро припоручене… Духом Святим, що в нас перебуває…», виростати у «правді, благочесті, вірі, любові, терпеливості та лагідності» (2Тим. 1, 14); (1Тим. 6, 11).

Возлюблені отці, брати і сестри! В дотриманні прабатьківської православної віри, її апостольських та святоотцівських передань, у невсипному стоянні на сторожі Богом заповіданого нам миру (Ів. 14, 27), в щедрій турботі про процвітання нашої Батьківщини і один про одного, а найбільш – у невтомних клопотах про наше високе звання християнина – людини-богоносця, покликаної Творцем Всесвіту до вспадкування життя вічного, будемо жити і працювати для торжества любові та миру, щоб жити і померти в любові Христовій; жити сподіванням вже отриманої перемоги та радості про те, що ми маємо такого Заступника перед Отцем Небесним, Який «Себе непорочного Богу приніс Святим Духом … назавжди по Божій правиці засів» (Євр. 9, 14; 10, 12).

Із повною вірою у те, що «кров’ю Ісусовою…маємо Великого Священика над домом Божим» (Євр. 10, 19 – 21), ми викуплені для життя вічного, можемо жити і ставати людьми в усю міру людини Христа: постійно помирати для гріха, а жити чистою і святою любов’ю для Бога і для людей; жити для торжества вічної правди, в благодатній силі якої Святий Святих буде всім у всьому і для всіх.

В міцному сподіванні на невсипний захист перед Богом наших небесних покровителів святих священомучеників Онуфрія та Порфирія, з архіпастирською любов’ю прикликаю на всіх вас, моїх духовних чад, благословення Христа Життєдавця, Який дарував нам радість вічну – Своє пресвітле Воскресіння.

З далекого заслання святий священомученик Онуфрій (Гагалюк), перший єпископ Криворізький писав: «Возлюблені, в житті цьому все змінюється: скорбота змінюється на радість, а за радістю йде скорбота. Але настане час, коли радість буде постійною, коли Пасха триватиме вічно. Там буде вічна радість, за словом пророцьким: «І повернуться викуплені Господом, прийдуть на Сіон з радісним співом, і радість вічна буде над їхніми головами, бо веселість та радість осягнуть вони, а печаль і зітхання відійдуть від них!»(Іс.35, 10)
Дай вам Бог, улюблені, в подвигу віри досягнути цієї дивної Божественної відради та бути причасниками її торжества – «мати право на древо життя» (Одкр. 22, 14), щоб біля його коренів вічно оновлювати і освячувати своє життя в любові Божій та чистим серцем звіщати усім: воістину Христос воскрес!

Амінь

ЄФРЕМ, БОЖОЮ МИЛІСТЮ

МИТРОПОЛИТ КРИВОРІЗЬКИЙ

І НІКОПОЛЬСЬКИЙ

 

Пасха Христова

2018 р.

Кривий Ріг